25 березня 2015 року набрав чинності  Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» від 05.03.2015 року №247-VІІІ. (далі Закон №247-VІІІ).

Так, Законом  №247-VІІІ здійснювати функції  державного реєстратора речових прав у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», уповноважено нотаріусів. Зокрема нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Крім того, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено статтею 4² , яка визначає особливості державної реєстрації  речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, зокрема державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного похідного права, або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 цього Закону.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку, може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8-1 частини другої статті 9 цього Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Отже, відповідно до вищезазначеного, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення заявник подає до органу державної реєстрації прав або нотаріусу одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права), на підставі якої проводиться державна реєстрація права власності та державна реєстрація іншого речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення.

В.о. начальника реєстраційної служби                                            Д.О.Кода